Гарячий чай самотності холоне, Бо він, як я, напився за вікном дощу. Тривоги звір із серцем в перегонах… Гуде «шахед». Полює нас скажений щур. Та
Мак пала на шевроні
Напнув павучок павутинку – як п’яльця: Бери промінь Сонця і долю гаптуй! Я вишию бджілку, крилом золоту, Ось крапелька меду
