Тріолет
Ніжно грають ножі,
розітнувши на струни мене.
І мину…
відпечалюся
звуками тріо від Лети.
Затісна я собі
і безмежна тобі на планеті.
Ніжно грають ножі,
наточивши на струмінь мене.
Що ж тепер?..
Нажебрачу на світле Прощання монет,
Поцілую слова
золотими вустами комети.
Ніжно грають ножі:
рвуться струни…
озвучать мене.
Я мину? – відпечалюсь…
в цих звуках гарячих відлету.