Ходімте в сад. Я покажу вам сад.
Його сумління покажу вам очі.
Микола Вінграновський
Я запрошую в сад.
Перебрів він із літа в осінь.
Як же важко було.
У долонях – дари нетлінні.
Раював в сонця пісні
і хлюпавсь в небесній сині.
Глянь, наш сад – золотий!
З золотими дарами – в осінь.
Вересневі дощі…
Скроні яблунь в холодних росах.
Тріпотить віття вплетене
в гриви вітрів осінніх.
Я – сумління твоє!
Я – твій сад…
Сни ночей розкосі…
У вчорашньому листі
не ждать воскресіння…
Іній…
20.09.19