Людмила Ромен | Людмила Ромен

Воскресну з Ярилом!

Одна довга ніч… пересніжена в Зиму… А ранком воскресну з Ярилом! Вхлюпну Себе в проліскових мелодій струну. Не сон –

Мале коло ронделів 1. Як величаво Спас веде сади! Душа народить Світу Диво-Слово! Зернини слів – як роси світанкові. Лиш

Життя – не ронделі. Дня першого тричі не буде повтору. І другий – тобі не озветься, не прийде в день

Дивовижа душі – чаша Божого світла. Світлішаю! Я – знов Жінка! Я – пристрасна! Повінь! Весняні громи! Слухай серце і

Диптих Щоб тебе за мною так пекло, як пече вогонь той віск! З народного замовляння I. Ти від’їжджав. Як сніг,

Диптих Знай, кохана, що я із сім’ї солов’я, Соловейко тебе не покине. Микола Гриценко 1. Соловей Мій коханий, ти –