А поки день благословивсь я – буду жить! Бо в серці ще не відданий мій скарб любові Оцій землі рахманній
Мітка: Людмила Ромен
Болить, бо кривда
Безсонна ніч 02.11.11 Цикл 1. Болючі спогади… Вже не тобі віднині я належу, А спогадам, помноженим на біль. Людмила Овдієнко
Дощ іде…
Диптих Відлітайте, дерева. Прощай, нетутешня пташко. Мар’яна Савка І. Відлітають дерева – обпечені, саду. Тускно шиба скрипить під колючим крилом,
Премія ім. Олександра Олеся
Нагородження, вручення літературної премії ім. Олександра Олеся. Український фонд культури, м. Київ, 29 березня 2010 року.
Дуби – Перуна перначі
Дуби в дібровах струшують громи – Дрижить земля поміж корінням. Далекий скрегіт ще снігів зими, Дорвалася до слів горіння. Дуби,
Поезія, що просвітлює до чистоти
Кожна нова книга відомої сумської поетеси Людмили Ромен – подія у мистецькому житті. А ще – на ниві-полотні буття людського.