Загусла тиша…
Сніг на підвіконні
мовчить збіліло,
зимно так мовчить.
Снуються вірші
давні доіконні.
Душа зболіла.
Морозко вночі.
Стаю словами.
У безсонні вогко.
Шибки й малюнки…
Світяться шибки.
Отак нестямно
сум наліг широкий…
Ні лік, ні трунку…
човен без ріки.
В тобі жива ще?
Вітер з ліхтарями
приколисають
тінь мою. Не сплю…
А спомин важча,
хреститься між нами
і не згасає…
Просто ще люблю?
Зі збірки «Чорнобривці на снігу» (2019).