Дивовижа душі – чаша Божого світла.
Світлішаю!
Я – знов Жінка! Я – пристрасна!
Повінь! Весняні громи!
Слухай серце і музику пальців моїх джоломій*.
Дивовижа душі – чаша Божого світла.
Світлішаю!
Я стаю в узголів’ї ночей
собі зорями-віршами,
В день квітую, бо за гороскопом я –
сонячний цмин.
Дивовижа душі – чаша Божого світла.
Світлішаю!
Я – знов Жінка!
Я – пристрасна!
Повінь! Весняні громи!
23.11.12
Із третьої збірки роменлетів філософсько-ліричної драми «Межимісяччя» (2020) трилогії «АРАНІ» .
_________________________________
*Джоломія – сопілка.