(За Вівальді)
Вбираю поглядом слова. –
Ажур знайомий.
Листи і спогади… знов ляжуть під сукно.
Осінній вітер гра в забавки за вікном
Із листям. Шурхотить.
Безсоння і утома.
За днями дні… вохристо засипає листям.
Тополя гостро височіє, мов перо.
Що пише небесам?
У чім шукати прощ?
Проллється, відголоситься…
Вже ніч над містом.
Душі гарячій пирснули холодні гами.
В віконці зоряно.
Схлип звуків самоти.
Мовчуще Ваше серце…
Листя – не листи…
Не вберегти любов мовчущими словами.
24.09.05