розстебни моєї ночі
зоряні ґудзики
і уздриш мене…
вийде Місяць з-під коси
засвітить на стелі
розплетені хвилі волосся
заніжать
залоскочуть до втоми
солодкої любові
вже стукає сон-казка
впусти мене…
розстебни зоряні ґудзики…
* * *
Я не плачу
то душа проступила росою
на стеблах вен і артерій твоїх
розкрились бутони
квітнуть червоні лілеї
Сонце цілує!
струменить музика
рук і вуст
в єдиному пульсі сердець.
Як люба Богу
така любові краса!