Постукала в вікно осіння гілочка дощу:
– Дивись: стежинка має листяні підкови,
Поцокотіла в сад.
Просяяв день.
Враз вітер вщух.
Хотіла з ним поговорити. –
Він відмовивсь.
Осіння музико! О як втішається душа.
О як люблю вслухатися
в твій настрій, осене!
Листочок твій – то диво-звук.
Іду, немов по клавішах,
Й сама, як музика, у цім жовтоголоссі.
Зі збірки «Чорнобривці на снігу» (2019).