Знову жити, світ любити, Сонце пити з уст твоїх… О. Олесь Забуяло серце златоцвітом: Жити, жити, жити! Жи-и-ить! Досить мук,
Мітка: душа
Летів Святий Ярило
Замовляння любові Летів Святий Ярило, сам весь білий, під ним білий кінь, – люби мене, не покинь. Сипав квітами Світом
Лик Ярила!
І сльоза на щоці У ясного Ярила! М. Петренко У молитві складаю лиш крила, Промінь слова з душі – проріза,
Ніч яка місячна!
Медитація Ніч яка місячна! Знову не сплю, бо люблю! Жриця кохання, вогню і вина, – таїна. Хто посадив ночі чорних
Земним жити й зоряним снити
Післямова до презентації збірки поезій «Грім» та з нагоди ювілею нашої талановитої землячки. Нелегко земним жити, а зоряним снити. Ніби
В білолебединій безмірі світу
Людмилі Ромен, котра обрала своєю музою берегиню прадавніх витоків нашої духовності, що тримають нерозривний зв’язок людини, природи і космосу як