душа | Людмила Ромен

Листопад

Листопад… листопад… листопад… Листя крапле – гаряча ропа, Серце пам’ять, як землю, копа. Листопад… листопад… лист.. стоп… ад? Журавлиною сум

Ольга Лобода На околиці міста жила дівчинка. Тоді ще сонце котилося небом так довго, як буває тільки у дитинстві. А

Людмила Ромен. ВІРУЮ. ПроСТО тріолети. Поезії. – Суми: ВВП «Мрія» ТОВ, 2006. – 112 с. Рвоне душа в гарячці блискавок

Своєю шостою книгою (Людмила Ромен, “Вірую. Просто тріолети”, Суми, видавництво “Мрія”), яка щойно з’явилася в крамницях, відома сумська поетеса не

Ромашечко біла, в морозній зимовій пустелі, Не в пору свою всім на зло між снігів зацвіла. Піввіку пелюстки латала, так

Мала батьківщино – мій берег Малого Ромену, Тонесенький голос ріки ноженятам співа, Кульбабок гарячі голівки колише трава. Мала батьківщино –