Заплутався сум осінній у вербових косах: це вже осінь вже осінь… Тіло арфою вигнулося, в дощі струменіло: о холодно тілу,
Мітка: душа
Сонце моє, сонце!
Слова Олександра Олеся Музика Людмили Гудкової-Ромен Сонце моє, сонце! Хочеш ти зайти. О, благаю, красне, вдень хоч посвіти, Бо без
Вербна неділя
Триптих Не я б’ю – верба б’є. За тиждень – Великдень, уже недалечко червоне яєчко! 1. Торкнувся промінь сонця вершечка
Дзвенить в душі беріз весняний серпантин
Дзвенить в душі беріз весняний серпантин. Під теплим небом – ні, не сонце – стигма-жінка Розіп’ята коханням на межі обжинків,
Гай тішить звуками гобою
Весна, мій Боже! Розвидняюсь до життя, П’ю сік з беріз. Гай тішить звуками гобою, Аж струменить любов’ю – душу мені
Цвітіння абрикосів
В бджолиній радості у Сумах абрикоси зацвіли! Який в них ніжний цвіт! – І серце прагне знов любити! Воскресле тіло