член Національної Спілки письменників України

Червонолисте слово осені

Червонолисте слово осені з дощем на «ти». І неба дзвін бринить сумним пташиним скерцо, Дарує сонце бабиного літа павутин, І

Не сумуй, дню похмурий, печальний, Я тебе розфарбую в душі кольори… А з вечірньої свічки – наплакала рим, – Пригощу

Ой ти полечко, ріднеє поле! Тут волошки і цмин, маків цвіт. – Заквітчаю барвисто я долю, Прохоплюсь тихим щастям у

Газета “Червоний промінь” № 28, 5 березня 1985 року

Живу із вірою не в тих, хто замовляє грім, А хто гримить перунами і рунами любові, Зринає духом з чистих

Це перша АФІША в моєму творчому житті. Перший публічний виступ як композитора власних фортепіанних творів! Я тоді виконувала «Патетичну поему»