Світло саду від яблук!
А сонця?!
Аж днина дзвенить!
І берези напнули
жовтаво-прозорі вітрила.
Шостий вересень…
Шостий! (Як жить?)
В серці біль… Защеміло.
Світло саду й душі!
Де ти?
Світлом тебе напоїть?..
Ще люблю?..
Ще ревную…
Я вчуся прощати і жить.
Твоя доля, як яблуко,
іншій під ноги скотилась.
Світло саду від яблук!
Прощай…
Та сльоза лиш дзвенить.
І берези сумні.
В чорний дьоготь
вмочив ти вітрила…
22.09.11