Іванові Низовому
…недобиток-орда післябатиєва…
…Рідне в Україні добиваючи,
Прихищати зайду-москаля?
… Виявляє нахили зміїні
До Вкраїни цей москаль.
(Уривки з поезій 1999 р.)
Іван Низовий
«Вербно-вільхове Верхосулля*! –
воздаю вдячністю вам, верби,
вам, вільнодумні вільхи,
вам, воли… вирізані власниками…»
Вимирають вулиці…
Він виріс, вирвався від
всесоюзних випробувань «вигодами»…
Вистояв,
вірші вкрилилися в вічність!..
…Вгинала, вкорінювала
вагота відповідальності:
Він – вкраїнець!
Він – ВеликоРОД-Низовий! –
відгалузився від великого,
волелюбного,
всеславного в віках!
Вибрав високовольтну вкраїнськість!
Відчувався внуком Велеса-ВеликоРода!
Вкалинювався,
викрешувався вогнем Всевишнього,
водохрещенським вертепом ведений,
виніс відчайдушну відвагу
вістувати вречення.
Волав:
вічний ворог вкраїнців –
віроломний варвар-москаль,
виплодок відморожений…
Вечорами вітром відчувався,
віяв, виплакував,
виспівував волю Вкраїні.
Відчував, второчував:
відокремитися від великоросії,
відбрататися, відхреститися
від визвірілого вайла.
…Визвольні войни – віками велися.
Взорував втрачену Вітчизну…
википав, витікав…
Взнаки великодушність вкраїнців,
всепрощення, віра…
Вимріював…
вривався вирієм визолених вільнодум!
Віршами вогнився,
вербно виломлювався від відчаю:
відчують вагоме?..
«Возлюбіть ворога!» – виправдовуються,
власної волі, вимови відцуралися…
Вулканом вгору вибухав,
визорював,
визернював варте, виростав…
Відмежовувався від вірнопідданства,
всехолуйства,
вмагнетизовувався,
вливався віршорядком в Вирій,
виповнюючи власними
вкривавленими виболеннями…
Вкраїнськістю вкипав
в відпущену відлигу,
вигризав все вкраїнське відчайдушно,
волав вустами Вітчизни:
«Встаньмо, виборюймо волю!
Виборсуймось від впливу вмосковщення!..»
…Вдячно вклонявся вітрозливі,
вільнокрилому вітрякові,
веселій верхосульській веселці;
видивляв, вичікував
вкраїнської Вітчизни…
Вкраїно!..
Вкраїнофоби вгодовані,
виморожені всеросійщенням…
Вдалині від Верхосульських видноколів
висповідувався внукові:
«Відзвуком Вітчизни ваблять вітряна віть,
Великодне верболоззя,
всеквіття,
веселий водограй весняної води,
вишні в веснянках-вишиванках! –
Вибідкався:
вимордували велелюдні вулиці
Виру, Верхосулля…
втікали, витікали… виживали…
вицвітуть вишні Великородів,
вичахне вогнище,
вилиняє водопілля…»
Вижурився, втер висльозені вічі…
Вітчизна – Велика, вкраїнців –…
Вічка віршів вибухали
вселюбов’ю, вблаганням:
«Вкраїно** відукраїнена, ВКРАЇНЬСЯ!
Видибай всеможно,
всеперемагаюче!»
…Вмазепився, вмахнився,
впрягся в вуздечку –
виорював всеОріянські виднокраї…
Впустили вовка
(вівцею видавався, вірили):
«Воздасть, воздасть…» –
воздав віроломно.
Вишкір визвіреного вбивці,
висвяченого вбивати,
вирізувати, випалювати…
Вітчизна в вогні… війна…
Відпереживався…
відболів…
віджуравлинився…
віджив… від’ячав…
витає Верхосульськими верболозами,
видивляє Вкраїну…
Відлетів вільним вкраїнцем,
вірним Вітчизні!
Во віки віків!..
27.12.22
Зі збірки «Образи, обрАзи, образИ», 2023.
* «…село Марківка… шумить собі й шумує в комиші у вербно-вільховому Верхосуллі». І. Низовий.
** «Українься, Вкраїно…» – назва книги вибраних поезій Івана Низового, 2022 рік.