На зорях настояний
п’ю я березовий сік,
Намріюю щастя, як тайну
у прасонцеколі,
Із тінями сумнівів
гордо стою у двобої.
Дасть силу землі молодильну
березовий сік.
А очі ворожать:
цілунки любові посій!
Озветься на любощі серце.
Відкриється доля.
На зорях настояний
п’ю у Шпилівці я сік.
І вруниться щастя
і сонце у вічному колі!