Рондель
Скрипить снігів пергамент, наче доля.
Зимове слово скрапує, петля.
Жде світла сонць тополі канделябр.
Людмила РОМЕН
Скрипить снігів пергамент, наче доля,
Думки обсіли інеєм гілля.
Проміння жде тополі канделябр –
Свіча восково-біла серед поля.
Куди не глянь – срібляться видноколи,
Ген верби біля Псла – дзвін порцелян.
Скрипить снігів пергамент, наче доля,
Думки обсіли інеєм гілля.
Бринить повітря в сонячних тріолях*,
Душа ясна, співає ввись: «до», «ля» –
Червоногруда птаха звіддаля.
Торка за плечі вітер диво-тролем.
Скрипить снігів пергамент, наче доля…
16.02.25