Рондель
Пройшовся дощик вулицями міста,
Під парасолю кожну заглядав,
І день втікав у ніч, як ця вода,
Від позолоти кленів – золотиста.
Як чотки – вітер горобин намисто
Перебирає, тішиться, гойда.
Пройшовся дощик вулицями міста,
Під парасолю кожну заглядав.
А в мене дім – давно самотня пристань,
В нім віршів темпераментна хода.
Лисичка-осінь забрела руда,
І строфи притрусила падолистом.
Пройшовся дощик вулицями міста.
09.09.24
