З ДНЕМ ПОЕТА і ПОЕТКИ!
ПОЕТ
Словами згора, мов та свічка, Поет,
Доточує світла в Шляхи наші зоряні.
Не тільки могили…
вже й Вирій розорано.
Словами згора, наче свічка, Поет.
Лишень перед аркушем
гнеться хребет.
На вовчому Місяці Всесвіту холодно.
Словами живе й відгорає Поет,
Доточує світла в Шляхи наші зоряні.
12.01.2006
ГОЛОСИ
У розтані душі,
що й зорям заглибока,
Я чую голоси, їх світло невсипуще
Спивають зі скрижалей
тайні знаки сущі.
У розтанні душа, –
які живильні соки.
О венноріко так зринать
в траві високій,
Творити вічне щось
в манюній шкаралущі!
У розтанні душа. –
Яка ж таки глибока! –
Я чую голоси.
Їх світло – невсипуще.
12.12.2006
Зі збірки “ВІРУЮ”, 2006 р.