Гроза… А душі з Богом знов не говіркі.
В природі ґвалт. Землі і неба протиріччя.
Жбурляє вітер хвищу прямо ув обличчя.
По вулицях пливуть не ручаї – річки.
Я тут в теплі.
А за вікном – мов потойбіччя.
Ці зливи, бурі, випущені з неба ким?..
Гроза. А душі з Богом знов не говіркі.
В природі ґвалт. Землі і неба протиріччя.
Самотньо. Роздуми, як спалахи, гіркі.
Ллє дощ.
Гука Мара, Марія чи Марічка?..
Творець завжди всім спраглим
в тьмі запалить свічку,
Щоб вибрели на ПРАВди, істини стежки.
Гроза. А душі з Богом знов не говіркі…
01.05.20
Зі збірки ронделів «Живиця» (2021).