(За Бахом)
Лице дощу світилося й згасало.
З яких космічних веж зірвалося воно?
Лишить колиску неба і хоралу,
Щоб впасти на моє осмучене вікно?!.
Приречені. Нам краще бути поряд,
В тобі моє відбилося лице сумне.
Дощ в березні загострить погляд
У те, що Буде ще і Що так промине.
А буде -?!. Буде березень грозовий!
Чиєсь сумне лице високе, дощове,
Шукатиме причалу для любові,
І знову хтось мене коханою назве!..
1999