Душі і вітру СУголосся,
Бринить, звучить в дощинці осінь.
Глухим – каштан СУрдопереклад
Розмахує гіллям.
Сквер. Смеркло.
І ліхтарі в сріблястих СУкнях
Навшпиньки легко йдуть крізь СУтінь.
СУбота. Вечір. СУмно. Голо.
Роки… роки… СУворі кола.
А листя – згорточки-СУвої
Перев’яжу дощу струною…
Провина? Гра?..
Ніс неСУсвітнє
СУплікування. Чахлий витвір.
Й як Місяць СУрик лив на плечі,
Ти вулицям – СУдому-втечу.
Сни віднесуть СУть зрад у Лету…
СУпокій – звуком сонця флейти.
… Нам не СУдилось.
Тіні. СУтінь,
Вже щось СУмлінне в ній приСУтнє.
СУцвіття клумб – стійкі парфуми,
Багряно клен цілує СУми.
2017