Суми | Людмила Ромен

Перелік відгуків та рецензій

Стрельник Л. У сяєві кохання. – Передм. – «На вітрянім вогні». – Суми: вид-во «Слобожанщина», 1994.– с.6. Дерев’янко О. У

…І наче все вже написано, усі пісні переспівані, усі слова перебрані, як дрібне зерня, і навіть кукіль і висівки зверхньо

«Доброго дня!», «Хай щастить» — замість безлико-масного, підпанського «Здрасьтє». Вона – зичниця. Бо зичить світу тільки СВІ-ТЛА. Свого ТЛА –

«Я довго в світі бранкою була…» Щойно вийшовши з друку, ця книга (Людмила Ромен, «Білий лебідь – лебідь Чорний», Волхвема,

Нотатки на берегах 1. Поетеса, як і жінка, живе постійно у координатах: минуле – сучасне – майбутнє. Минуле – берег

В жодній літературній енциклопедії чи літературознавчому словникові не знайдеш такого жанру – волхвема. А він, як ви зараз переконаєтеся, є.