З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх. І з дивним ранком ніч злилась, І як мені
Мітка: любов
Сяйвом вересня вулиці світять
Сергій Кривонос, поет з с. Сватове, що на Луганщині переклад Людмили Ромен * * * Сяйвом вересня вулиці світять, Зорепил
Очі ромашок …
Очі ромашок (не монашок) такою красою розкрилися розтопилися під сонцем (не сон це!) – цятки густі золотого меду до тебе!
О дай долюбить!!!
Схороню, запечу у молитві цю Сльозу, мов свічу в Світ пролиту. О, як жити? Як жити, як жити? Неба чорне
Жива сопілка серця
Жива сопілка серця обізвалася ізнову: З коріння вербного, мов Пісня злюбу, – ожила! З проречень днів моїх з’явилась тихо і
Небесний дощ
За давніми віруваннями, Перун одного разу навесні розлускав два горішки: з одного потекла річка (дощ)… А дощ з небес! При