Цей дощ… Цей дощ наліг мені на плечі. Цей час дощу створив для мене ти. Пішов. – Струснувся світ, і
Позначка: Людмила Ромен
Видноколи
Видноколи. Вітри верховодять. Велич Всесвіту вільно вдихаю. Ввись – веселики. Виграйком Верби Виполіскують віття у водах. Виростає вісниця-веселка – Возсіяла.
Ой ти полечко, ріднеє поле!
Ой ти полечко, ріднеє поле! Тут волошки і цмин, маків цвіт. – Заквітчаю барвисто я долю, Прохоплюсь тихим щастям у
Калина
Газета “Червоний промінь” № 28, 5 березня 1985 року
Від туги
Диптих I. П’ю цвіт, як сніг. Вітри і день холодний. Іди, цілуй, як лід, сю Бабу кам’яну. Зболіле серце вже
Перша афіша
Це перша АФІША в моєму творчому житті. Перший публічний виступ як композитора власних фортепіанних творів! Я тоді виконувала «Патетичну поему»