член Національної Спілки письменників України

Ми – за Україну!

Дух України не убити! О земле, кратерами зрита, – Від бомб, снарядів, обстрілів із градів, Повзуть як зомбі злі, як

Стояла я і слухала весну… Леся Українка …і мертвим, й ненародженим діткам в Україні сущій… Помріяла про Лесину весну. Весна

І я б’ю, й Верба б’є тебе, окупанте, І б’є український, мій мужній Народ! У жилах кипить сила крові і

Людмилі Ромен Спливу у спів – знов пустами піду. Як все мені образливо обридло! Було, здалося: допластавсь у рідне, Та

Вуста зіп’ють сніжинку: І холодно, і гарячЕ. Відчуй мене: я – жінка! Нуртує кров, жага тече. Я сильна, мудра, вперта,

Слововилив Людмили Ромен Слово є Бог! – найтихіша молитва, Від першопредка ти мій оберіг Людмила Ромен Щастя – то «альфа