Людмила Ромен

Поет

З ДНЕМ ПОЕТА і ПОЕТКИ!

ПОЕТ

Словами згора, мов та свічка, Поет,
Доточує світла в Шляхи наші зоряні.
Не тільки могили…
      вже й Вирій розорано.
Словами згора, наче свічка, Поет.
Лишень перед аркушем
      гнеться хребет.
На вовчому Місяці Всесвіту холодно.
Словами живе й відгорає Поет,
Доточує світла в Шляхи наші зоряні.

12.01.2006

ГОЛОСИ

У розтані душі,
      що й зорям заглибока,
Я чую голоси, їх світло невсипуще
Спивають зі скрижалей
      тайні знаки сущі.
У розтанні душа, –
      які живильні соки.
О венноріко так зринать
      в траві високій,
Творити вічне щось
      в манюній шкаралущі!
У розтанні душа. –
      Яка ж таки глибока! –
Я чую голоси.
      Їх світло – невсипуще.

12.12.2006

Зі збірки “ВІРУЮ”, 2006 р.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *