Після дощу

Від гострого слова…

Від гострого слова
   як хрусне душа! –
      закровить.
Минулася музика… (щастя?).
   Скотилася в Наву*.
Аж сад закипів…
   зашумів у високих октавах.
Ти слово гострив, наче прутик…
   У серці щемить.
А вічність –
   між вуст наших подих! –
      для нас, наче мить,
І блискавка в серці застрягла…
   у тілі заграва.
Від гострого слова
   як хрусне душа! –
      наче віть.
Милуєшся?
   Музика?..
      Щастя своє ти проґавив.


* Нава – світ духів.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *