Осінь

Осінні акварелі

Вінок ронделів

1.

Рихтує осінь акварелі,
Вітри зривають лист в гербарій,
Дощ крапа. Випив день ліхтар і
Пряде душа з віршів кужелю.

У що зав’ю? День каруселить.
Каштани лоба б’ють. Сміх дарять.
Рихтує осінь акварелі,
Вітри зривають лист в гербарій.

Захмелені, півсонні хмелі,
Берізки – у яскравих сарі.
Яка краса! – Зберу в глосарій.
А для сумського Боттічеллі
Рихтує осінь акварелі.

05.10.25

2.

На вертикалях білих стін –
На стовбурах беріз-скіф’янок
Розвісить осінь лист-ячання,
На кленах – палахкий сатин.

У жмурки – сонце між хмарин:
То тут, то там проміння танець
На вертикалях білих стін –
На стовбурах беріз-скіф’янок.

Стоять тумани до колін,
Ліси вдихають свіжу прану.
Шикуються слова по рангу –
Така жага, вогонь творінь
На вертикалях білих стін!

08.10.25

3.

Вже виноград – візьми на стіл.
До виноградника! Анумо, рвати.
День Вересня – дари його багаті,
Всі для людини – корисні й прості.

Ця осінь радо кличе до гостин,
Аж світять грона між лозин вусатих.
Вже виноград – візьми на стіл.
До виноградника! Анумо, рвати.

Полиш вчорашні клопоти і біль,
Із саду яблук линуть аромати!
І павутин сріблястих ятір.
Стрічай гостей. Хай буде хліб і сіль,
І виноград – візьми на стіл.

08.10.25

4.

На світлі, сріблені тарелі
Натрусить Сонце крапелин,
Яріють кетяги калин –
На показ вийшли з саду келій.

За здравицю підношу келих
Із винограду світлих вин.
На світлі, сріблені тарелі
Натрусить Сонце крапелин.

Барвисте листя стежку стелить –
Немов розсипаний кармін.
Жар кетягів, дзвін горобин,
І дар садів неси в оселю
На світлі, сріблені тарелі.

05.10.25

5.

А легковій пряде ронделі,
Вплітає стрічку голубу
Високих рим – слів каламбур,
Гойда на сонячних орелях.

Ми звуки доль… Світ паралельних,
І втоми тягнемо гарбу.
А легковій пряде ронделі,
Вплітає стрічку голубу.

Як легко Лелі із Полелем.
Згадай вуста кохань! Забув?..
Як вирок – кинуто між бур
Чи в віражі… – Час переселень.
А легковій пряде ронделі.

07.10.25

6.

Поки засне в траві густій
Мій день – красивий і осонний,
Про тебе спогад – на припоні.
О мила мріє, хвильку, стій.

Надій, пробачень в серці стрій.
Коханий, рідний, пий з долонь і
Поки засне в траві густій
Мій день – красивий і осонний…

Як крила знову відростить?
У серці запала вогонь і
Наллється тіло (ти – о сон мій!) –
І ринеться тобі навстіж,
Поки засне в траві густій.

07.10.25

7.

Немов незнані Рафаелі,
Осінні пензлики тополь
Підретушують знаки доль –
Вітри озвучать – менестрелі.

Мазки думок моїх пастельні –
Сховаюся під парасоль.
Немов незнані Рафаелі,
Осінні пензлики тополь.

Тьма ночі… грузну в ній, пустельній.
Печалі скрип. Дощ грає в гольф.
А серце стука об юдоль,
Калини бризкають єлейні,
Немов незнані Рафаелі.

05.10.25

8.

Єднають фарби світлотінь –
Цей золотавий говір кленів.
У древньому моїм Ромені
Кружляє листя – шерхотінь.

Я з оксамиту палантин
Накину – холодно раменам.
Єднають фарби світлотінь –
Цей золотавий говір кленів.

Словами щедро золоти,
О мудра Осене! Час – геній!
Я словом люблена знаменним –
В душі одвічна слів горінь!
Єднають фарби світлотінь.

01.10.25

9.

І літо віддає уклін
Житам, антонівці і сливам,
І Сонцю-Яру, й теплим зливам,
І за меди – дзвінкій бджолі.

І я вклоняюсь: час хвали,
Спів перепілок –переливом.
Це літо віддає уклін
Житам, антонівці і сливам.

В полях – пшениці колосінь,
Між сокирок полин посивів.
Скрізь криптограм палких курсиви.
І Спасам між тривог, молінь
Це літо віддає уклін.

07.10.25

10.

Де на осонні, на панелі
Пустує вітер-викрутас –
Кошлатить хризантем атлас,
У літеплі танцює джмелик.

Вбачаю в рухах тарантелу,
І тягне бабка контрабас.
Де на осонні, на панелі
Пустує вітер-викрутас –

Зрива з ромашок білий вельон.
А слову – розкоші, Парнас,
Собі не зрадить. Скільки такс*
Запросить Осінь за моделі
І на осонні, й на панелі.

13.10.25

Йосип ДУДКА

АКВАРЕЛІ
(Рондель)

11. Магістрал

Рихтує осінь акварелі
на вертикалях білих стін.
Вже виноград – візьми на стіл,
на світлі, сріблені тарелі.

А легковій пряде ронделі,
поки засне в траві густій.
Рихтує осінь акварелі
на вертикалях білих стін.

Немов незнані Рафаелі
єднають фарби світлотінь.
І літо віддає уклін,
де на осонні, на панелі,
рихтує осінь акварелі.

1965


* Такса – тут мова про розцінки, розмір оплати за послуги.

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *