Весна, мій Боже!
Розвидняюсь до життя,
П’ю сік з беріз.
Гай тішить звуками гобою,
Аж струменить любов’ю –
душу мені гоїть.
Весна! Нуртує, рветься все.
Трива життя!
Любов’ю гратися –
це, як з вогнем, дитя,
Не сонце –
протяг лиш над зимною травою.
Весна. Веснію пагінцем, новим чуттям,
П’ю сік з беріз.
Гай тішить звуками гобою.
