
…Боюся підло, не жертовно жити. Хатину скраю ставить не візьмусь! Сонцепоклонниця – колоссям житнім Засіять душі хочу і пітьму. Людмила
…І наче все вже написано, усі пісні переспівані, усі слова перебрані, як дрібне зерня, і навіть кукіль і висівки зверхньо
«Я довго в світі бранкою була…» Щойно вийшовши з друку, ця книга (Людмила Ромен, «Білий лебідь – лебідь Чорний», Волхвема,
Нотатки на берегах 1. Поетеса, як і жінка, живе постійно у координатах: минуле – сучасне – майбутнє. Минуле – берег
Окремі видання книг Людмили Ромен На вітрянім вогні: Поезії – Суми: Видавництво «Слобожанщина», 1994. – 96 с.