Диптих 1. Січень сіє світло слова, – Схимник, скальд, славіст снігів. Сад скоцюрбивсь сивобровий, Спить собі. – Солодких снів. Сніг
Мітка: Людмила Ромен
«В журбі і радості завжди вуста вогненні»
Ми живемо в часи, коли все вже відкрито, коли новизна й оригінальність – рідкісні або майже нереальні явища. А в
Вірші вересневої ночі
09.09.10 Цикл Знімаєм яблука Скінчилась спека, літо. Вересень. Стоять засонцені сади. Знімаєм яблука* – жариночки (востаннє?..). Стук серцебиття. Ось так
Слуха поетка ноти душі
РОМЕН ЛЮДМИЛА. З И М Н И Ц Я : п о е з і ї. – С у м
«В долонях радощі і біль земні…»
Бути жінкою – важка доля. Бути жінкою-поетесою – відповідальне покликання. І чи можливо? Як у цьому світі, сповненому несправедливостей, болю,
«Світиться сонячним спектром душа…»
Сучасна українська література – явище багатоманітне, яскраве, неординарне, яке характеризується тематичним і стилістичним різноманіттям, оригінальністю художніх прийомів, змішанням жанрів, епатажністю,