Літо яблучка вмиває, Кропить дощиком рясним. Прийде Спас і сад – врожаєм – Чистим серцем освятим. Думка лине в мирний
Мітка: член Національної Спілки письменників України
Людмила Ромен – член Національної Спілки письменників України
Залітнення
Зцілює заціловане засонцене зілля. Золотоголосий зозулинець зойкнув. Задалеко закувала зозуля: зозуле, зозуле… Загуба. Замріявся золотушник, загордився зірочник – зухвалець, зроджений
Возлюби! Біля тебе мій син…
Молитва Мудра тишо, утиш опечалену душу. Хай тихесенько-тихо увійде мій Бог. Мене милість Його відведе від тривог, Він утіха моя
В вишиванці душа розквітає
В вишиванці душа розквітає Особливо, щемливо – бабусина нить, Як сади біло пінні – розмаєм, Чарівливого зілля на лиштві весни!?.
ОБрази, обРАзи, обраЗИ
В Сумській міській бібліотеці ім. Т. Шевченка відбулася презентація нової унікальної збірки віршів — оригінальних тавтограм української поетеси Людмили Ромен
Мазепа мислив майбутнє
Мазепа мав мрію, мислив майбутнє – малоросії? – Многорусії! – многовікової, многоликої! Мав мрію: мундир московський Материзні муляв. Межа мечем