Поетка Людмила Ромен

О Вічносте моя, ти вся з Любові!

Рондель

О Вічносте моя, ти вся з Любові!
Невидима ріка, що нас єдна.
Ось зірка притулилась до вікна –
Запроменилася мені у Слові.

Не сплю. Ловлю ці миті серпанкові,
Огорне душу віщим таїна.
О Вічносте моя, ти вся з Любові!
Невидима ріка, що нас єдна.

То світло, а то тіні вечорові
Бетховена соната поглина.
Високий серпик Місяця – як знак,
Що Світ в кінці Світів, як пташку, зловить.
О Вічносте моя, ти вся з Любові!

21.08.24

Залиште відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *