Об долю частіш набиваю я гулі.
Веде хто зловтішну зі мною цю гру?
Пробитися хочу – черствішає ґрунт.
Напитися хочу – дають сік цибулі.
Та в гулях вже, знайте,
ворушаться крила,
Змахну в небо: сяє Дажбога там лик!
Напитись запрагну – впаду в плесо рік,
Могутня прибуде в мені жива сила!
Раніш що не бачилось – стане все зриме,
Сама і зігрію й зволожу ріллю.
О Світе, о Сонце, о земле – люблю!
Я маком червоним –
розверзнусь і гримну!
Зі збірки «Чорнобривці на снігу», 2019.