Палахкотить як барвно все!
Яріє плід зимни́ці!
Душа достигла зрілою любов’ю.
В серці лад.
Кальвілем соковитим
день мій манить ув осінній сад.
Чи пригостишся?..
Гріє серце-зернятко зимниця.
Листочки шелестять: «Люблю…».
Не йди в ліс по кислиці.
Бурунить голос Сонця –
райських я наслухалась рулад.
Палахкотить красою все!
Налитий плід зимни́ці.
У кожнім з нас плин вічного життя
й октав Любові лад.
04.07.12