Наче благовіст – Сонця схід.
Божиться День! – Світло ронить.
Перейде Коло Місяця
в безліч нам сонячних кіл!
Плівку болю засвітить.
Всміхнуся багатству років.
І прозрію.
Жила твоїм словом.
А ти – як омонім…
Та вже впевненість трав – що весна!
Що уже не схолонуть!
Іній срібла сповзає з очей…
як скресання ріки.
Благий Світку, день благословенний!
Несу, мов ікону.
Відчуваю в долоні своїй дотик Сонця руки.
05.12.12
Зі збірки «Зимниця» (2020)