Під такою назвою тієї мінорно-чарівної неділі 9 листопада 2025 року у Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва в Центральній міській бібліотеці ім. Т.Г. Шевченка відбулася зустріч із відомою творчою особистістю (поетесою, членом Національної спілки письменників України, музиканткою, композиторкою, багаторічною просвітянкою, громадською діячкою… і ще дуже багато важливих титулів і звань!) – Людмилою Ромен. Нині вона є головою обласної організації Асоціації поетів-ронделістів України.
Свято слова і музики відбулося на запрошення літературно-мистецького клубу «Грань». Керівниця клубу Надія Фурзенко коротко ознайомила присутніх із творчою біографією пані Людмили.
А далі слово повела поетеса за її власним сценарієм. Ми поринули в теплу, творчу атмосферу любові до слова!..
Завдячуючи працівникам бібліотеки – бібліографам, які створили мультимедійну презентацію творчості поетеси, ми змогли поетапно, файл за файлом зануритись у життєвий шлях від шкільної парти до сьогодення, становлення і зростання її як мисткині, творчині слова і музики. Дізналися багато нових фактів і цікавих епізодів життя, які наклали свої відбитки на творчості, ідеї відродження державності, утвердження української культури та мови.
Яскрава презентація про життєвий і творчий шлях Людмили Валентинівни упереміжку з декламацією віршів, уривків іноді суто біографічних поезій, захопливо вела нас у глибини її душевних поривань, мрій і надій… На її долю випало чимало випробувань, однак ця жіночна і водночас мужня жінка стійко долала всі негаразди і цілеспрямовано рухалася вперед. І нехай через професійну хворобу пані Людмилі не вдалося здійснити мрію і стати видатним музикантом (навчання в Новопольцькому музичному училищі по класу фортепіано обірвалося на 11 курсі), проте вона змогла реалізувати себе в різних сферах, досягнувши значних успіхів. «Якщо людина талановита, то талановита в усьому» – це саме про Людмилу Ромен, її багатогранну особистість.
Живу отак – на вітрянІм вогні,
Щодня і душу й серце обпікаю,
І болю я того не відчуваю, –
Живу отак – на вітряні́м вогні.
Любов свою нікуди не ховаю,
Хай світить всім, а не лише мені.
Живу отак – на вітряні́м вогні,
Щодня і душу й серце обпікаю…
Це тріолет із першої збірки «На вітрянім вогні» (1994). Наче закодувала себе поетка… Із роками опіків тільки додавалось, душевних травм і драм серця… і втрата сина…
Ще навчаючись у Сумському училищі культури і мистецтв на диригентсько-хоровому відділі почала писати музичні твори. Наприклад, у композиторському доробку Людмили – 30 фортепіанних творів, 16 партитур для хору, понад 100 пісень на власні тексти і твори українських поетів.
Людмила Ромен – активна громадська діячка: член товариства «Просвіта», багаторічна голова обласного жіночого товариства ім. Олени Теліги, одна з перших у Сумах РУХівок. Важко переоцінити її роль у становленні суверенної, незалежної України.
Проте, вважаю, що найяскравіше її талант розквітнув саме в царині поезії. Людмила Ромен – автор 20 поетичних збірок, лауреат багатьох літературних премій. Кожна її нова книга – це чергова важлива подія, якій передують копітка праця, творчі муки та знахідки. Поетка не боїться йти проти течії:
Я – та, що не ховалася на піч від Світу,
Я не відсиджувалася, коли громи
Трощили Душу України. Крила вітер
Сердито рвав не раз, та вирвати не зміг.
Здавалося, що ми давно знаємо цю поетесу й композиторку – було скільки творчих та ювілейних зустрічей-концертів протягом 25 років, що ніби нічим і не здивуємось вже. Але ж ні… такі здивувались. Її пісні та вірші – це нові дотики її серця до слухача, до того, чим вона живе, чим переповнена її душа, що їй болить нині. І ця «зустріч із присмаком осені» – нова сторінка творчого життя, із новими мелодіями, навіяними осіннім падолистом… Осіннім, бо і життєва пора Жінки-волхвині, як часто називають поетесу, вже осіння…
У Світі світлом бути над яруги,
Бо все живе з душі Отця яснот,
Сміятись з болю, з відчаю, з натуги,
І Світу чашу піднести своїх чеснот.
…………………………………………
Однак Вас люблю! Все – ж люблю!
Я – люблю!
Всю ніч зоренію над аркушем білим,
до сонечка в серці громи притулю
І з мідного листя пошию вітрила.
Людмила Ромен сміливо проторює свою, власну життєву й творчу стежину. Так, у збірці «Білий лебідь – лебідь Чорний» розповідається про язичницьке відображення Всесвіту. Навіть написана ця поема у незвичному жанрі – волхвеми. Саме за цю книгу поетесу прийняли до Української Міжнародної академії оригінальних ідей. Взагалі складні форми та жанри під силу майстерному перу поетеси: ронделі, верлібри, тріолети, тавтограми. А якщо й у цих загальноприйнятих літературних надбаннях широкій творчій натурі затісно, вона може створити власний жанр: і це вже будуть не тріолети, а, скажімо, роменлети… чи ронделі, зав’язані у Кола. Так вона стала новатором форм: триКола, Кола ронделів, рондельної глоси та ін.
Але, на мою думку, форми й жанри – не головне. Важливо, що поезія пані Ромен, як сьогодні часто говорять, «чіпляє», викликає глибокі емоції. Вона має гарний голос, і сама майстерно виконує власні пісні. Під час зустрічі пані Людмила майстерно читала свої вірші, виконувала проникливі пісні на свої слова та тексти колег-поетів: «Шлях чумацький» Тамари Герасименко, «Світло в маминім вікні» О. Вертіля, романс «Спопелю Вас очима» Антонії Цвид, «Яблука з неба» – власні слова, музика і виконання. А музикант Анатолій Тарабан виконав її пісню «Подаруй себе знов…» на сл. О. Сугоняко. У відповідь від вдячних слухачів поетеса отримала теплі слова, оплески, квіти.
Особливо зворушливим видався виступ 12-річного сумчанина Іллі Отрошенка, який завдяки написаній трилогії казок встановив Національний рекорд України як наймолодший письменник. Молодий автор подарував пані Людмилі свою третю книгу «Велика лісова пригода» зі словами: «Про мене говорять, що я розумний. Але до Вашого розуму й таланту мені ще рости й рости… Сьогодні мені пощастило бути на цьому дійстві. У черговий раз я приємно вражений талантом Людмили Ромен. Вона порадувала нас своїм співом, розповіла про своє життя й продекламувала деякі поетичні рядки. Вони змушують задуматися про життя, почуття і всесвіт. Дякую Вам за Вашу творчість, яка лине від щирого серця!!!»
Просвітянка пані Ганна Петренко привітала Людмилу Ромен зі Всеукраїнським днем працівників культури та майстрів народного мистецтва, бо саме пані Людмила є ще і членом Національної спілки майстрів народного мистецтва України. У своєму вітальному слові пані Ганна зазначила: «Людмила Ромен – людина унікальна, феноменальна, неймовірно щедро обдарована Богом, надзвичайно працьовита – справжня бджілочка… Поетеса, композиторка, співачка, вправна ткаля, громадська діячка, володарка багатьох літературних премій, відзнак, нагород – і у всьому – найвищі досягнення і найвища майстерність…
Її слово і її пісні звучали переконливо, оптимістично, мов промінь світла серед темряви, даруючи нам радість навіть попри війну…
Люблю я це неповторне відчуття єдності, вдячності й тихої благодаті на таких зустрічах – мистецтво знову перемогло наші страхи і побоювання…»
Під час цієї зустрічі на якийсь час забулися тривоги та страшні вибухи, тривалі блекаути та «обезводження» осель. Навіть неопалювальне приміщення не створювало дискомфорту, бо всіх зігрівала тепла атмосфера, створювана силою поетичного слова та мистецтва.
Слово – сакральний Світ!
Совісне, святе, світлодайне!
Слово – сповідальний сховок Світові,
суд совісті…
………………………………………
Завітне й мудре знати: «Все з Любові!»
Як воскресіння, вродить твій посів.
Одвічні ми! Як є одвічно Слово,
Як Сонця й Світу вічні голоси!
Ось така вона сила слова поетеси, її духовна зброя! Людмила Ромен стоїть щоденно на варті поетичного і мистецького фронту!
Наближаємо перемогу всі разом!
Наталія Даниленко,
член НСЖУ

