Повисла павутинка пам’яті посивілими полинами… Піймалась. Погойдуюсь, посивілою повнею… Переживаю пережите. Просіюю пройдене піском. Пожурилася піснею перелітних птахів. Прозріваю. Пробудилася
Категорія: Поезія
Поетичні твори Людмили Ромен.
На могилі кущ калини…
Твою сорочку білу одягла калина, Як молодість твоя, твоя весна. Цвіте! Віночки-очки – хмарок неба легкоплинні. В цей корінь, гілля
Величний стяг мого народу!
На полотні – червоно-чорне. На прапорі – жовтоблакить. Любов’ю кров моя кипить, Душа Вкраїну всю огорне. Два кольори на вишиванці.
Добраталися…
Доборолися, добраталися, добрі душею доморощені добродії?.. Домовники-духовники… Дозволено домовлятися. Домовленості драконячі. Диктує диктатор: Денацифікація. Демілітаризація. Де… Де… Деіндивідуалізувати?… Де?.. (Добазікаєтесь,
Ми – України Доля!
Читає Людмила Ромен. Ми – України Доля! Переглянути відео. Ми – України Доля! Не поклін раба! Нам вирізаний, втоплений в
Весен ластів’ячі крила…
Верби як співучий крилас… Й. Дудка Весен ластів’ячі крила Крізь щедрівки – летом – звідусіль. Верби – камертонний крилас, Над