(Сюїта*)
1.
Світлина Сум – сумна скрижаль,
Суцвіттям сонця сяє Світ,
Сула скуйовджена сльозить.
Світа.
Спливає сум стожар.
Село спиває сіножать,
Синіє снів схолола сіть.
Світлина Сум – сумна скрижаль,
Суцвіттям сонця сяє Світ.
2.
Співа стопа, – святкує Слів столиця
Скосив сахке стебло…
Сміятися?
Стерня…
Скучаю.
Скрикую.
Стожалиться струна.
Співа стопа. Святкує Слів столиця.
Свій сум скремсають
сизі серпокрильці.
Сорока сорок сповитків
сукає снам.
Співа стопа, –
святкує Слів столиця.
Скосив сахке стебло…
сміятися?..
Стерня…
3.
Сурми, Семияриле,
скороплинний сенс спокус
Скоромна середа.
Суєтних спек смагкі світлини.
Спокутні суфікси,
супліки серця сумовійні,
Сурми, Семияриле,
скороплинний сенс спокус.
Суть свідчень солюбові – сурогат.
Свічада струс.
Сон-трави сколихнуть
святі сувої світлотіні.
Сурми, Семияриле,
скороплинний сенс спокус.
Скоромна середа.
Суєтних спек смагкі світлини.
4.
Сезон самотності.
Стрес світла…
смак суниць.
Сугестію снаги
сота сопілка світу.
Світанку скибка ся
солодка, соковита.
Сезон самотності.
Стрес світла.
Смак суниць.
Субтитри спек
сумірні строфам сукровиць,
Стокротки скрикнули,
спалахують софіти.
Сезон самотності.
Стрес світла…
смак суниць.
Сугестію снаги
сота сопілка світу.
5.
Скорися, серце! Скоро серпень.
Сни струсить стежка.
Світлий Сонця схід.
Сокирок синь спиваю самохіть.
Скорися, серце! Скоро серпень
(Смеркання снігу).
Спомин стерпне.
Спогордних слів
стече сльотавий слід.
Скорися, серце! Скоро серпень
Сни струсить стежка.
Стигне Світ-овид.
6.
Сакральна сила слова – сплав санскриту –
Сопрано серця.
Спалах.
Сполох.
Спазм судин.
Сентиментальна стріча.
Святотатство.
Синь.
Сакральна сила…
стерпла словом.
(Согрішити!)
Сюжет: страх спогадів,
сім соль – сюїта.
Спасибі, Сварго!
Совість сторожка́ спасінь.
Сакральна сила слова –
сплав санскриту –
Сопрано серця.
Спалах.
Сполох.
Спазм судин.
7.
Сама собі співаю – суджена сичу.
Свавільна спека.
Сохне сміх.
Седмиця страти.
Спіткнулася стежина.
Сіль. Соль – сі.
Стаккато.
Сама собі співаю – суджена сичу.
Стонадцять споминів секундами* скричу.
Судьба…
Совині сни.
Сейсмічні SОS.
Страж-дати?
Сама собі співаю – суджена сичу.
Свавільна спека.
Сохне сміх.
Седмиця страти.
* Сюїта – (муз.) твір, який складається з кількох самостійних, контрастуючих між собою частин, об’єднаних спільним художнім задумом.
*Секунда – муз. інтервал.