Яка рожева ніжність квітувань півонії!
Черпа натхнення днина, і душа вбира красу.
Між пелюстками, як перлинки,
сховано росу,
І руки – вже на клавішах.
Творю симфонію.
Куди не глянь – рожеве все.
Як стиль омоніму.
Цю загадковість, дивовижу світом понесу.
Яка рожева ніжність квітувань півонії!
Черпа натхнення днина, і душа вбира красу.
Так хочеться голівку обхопить долонями,
Обцілувать пелюсток рій!
Як й не було – зник сум.
Над нами небо й Сонце – усміхом парсун!
Дзижчить бджола.
Вібрує Світ довкруж півтонами.
Яка рожева ніжність квітувань півонії!
14.05.20
Зі збірки ронделів «Живиця» (2021).
Картина Качуровської Світлани.
Прекрасно, Пані Людмило)))
Щиро дякую, Тетяно!