Ромашки

Очі ромашок …

Очі ромашок
      (не монашок)
такою красою розкрилися
розтопилися
   під сонцем (не сон це!) –
цятки густі золотого меду
до тебе!
   до тебе!
      закликаю
благаю
   молю
слова мої почуй
усю до краплинки зночуй
прогорни пелюстки
та не рви
   не гадай –
      лоно краси пізнай!
і
  ось моє личко!
    (де ж твоя свічка?!)
віки вікувати
   в обійми літати
жадати!
   (не спогадуючи дати)
Золотого цілунку –
   хмільного трунку

приручати (ячати!)
   блискавки Перунові
Любові!
   Любові!

  вогненний цвіт папороті
вустами зривати!
   Купальської ночі
ласкати!
   пірнати!
(Дажбоже мій, Господи!)
мати
   і йми́ти тебе
на білих клавішах неба
музика
музика грому!
   в мені до стому
століття
   епохи минають
а я й досі тебе кохаю
Світи колисаю
   (і ті що нас не єднали
ми Світ Богом даний
   самі розділяли)

Ось рунні трави
Веди по законам Прави
Росяна свіжа стежина
я – твоя!
   Твоя єдина

Біле полум’я!
   полум’я наших тіл!
О ця магія танцю!
моє диво ти – мій обранцю
мій Золотий Чоловіче
Золотого Віку!!!

2 коментарі

Залишити відповідь до Танюшка Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *