Цю пісню-романс на слова Неоніли Яніцької було написано ще рік тому. Побачила поезію на стор. ФБ і не могла не втілити слова у музику в той же вечір. Слова чудові! На днях бачила викладені ноти пісні Л. Сердунич і собі вирішила хоч так оприлюднити романс. Може, хтось і візьме до виконання. А ще – поетеса з Хмельницького, де я нещодавно побувала на святі поезії – поетичному фестивалі “Слово єднає”. Тепер нас буде єднати ще і музика!
Намалюй мене, осене, цвітом!
сл.. Неоніла Яніцька
муз. Л. Ромен – Гудкової
Не малюй мене, осене, сріблом –
Хай не важать літа Терези:
Нам було і багато, і бідно,
Причащалося нам від сльози.
Не малюй мене, осене, злотом –
Я не хочу носити парчу –
Поклади моє серце на ноти,
Щоб співало, коли я мовчу.
Не малюй мене, осене, сірим –
Хай дощі вип’ють фарби оті,
Ти завжди забираєш офіру,
А чи грішні будем, чи святі.
Намалюй мене, осене, цвітом
Білим-білим, на три кольори…
Хай побуду ромашковим літом –
Доганяйте, осінні вітри!