Невеликий зал Сумської центральної міської бібліотеки ім. Т.Г. Шевченка ледь умістив поціновувачів таланту поетеси й дивовижної людини, члена Національної спілки письменників України, лауреата чисельних літературних премій Людмили Шевченко (Ромен) на творчому вечорі до 65-річчя від дня її народження. Їх не налякали ні сира дощова погода, ні ворожі обстріли обласного центру й відзвуки вибухів, адже кожна зустріч із непересічним митцем – завжди свято. Сумчани того вечора не подарували оркам із-за поребрика свою прекрасну можливість доторкнутися серцем і душею до трепетних, ніжно-ностальгійних струн поезії, насолодитися піснями на слова й музику ювілярки в авторському виконанні. Неповторне індивідуальне забарвлення її голосу зачаровувало в музичних творах, які вона подарувала слухачам. Здавалося, то співала сама душа, що як пісня.
Відома українська поетеса Ганна Чубач якось сказала, що жінки стають поетами з любові. То скільки ж любові до батьків, трьох синів, онуків, українського слова, рідної землі, Батьківщини вмістилося в серці Людмили Валентинівни, аби таким розмаїттям розцвів її талант. Вона – поетеса, композитор, співачка, народна майстриня (ткаля), громадська діячка, голова Товариства ім. Олени Теліги в області. А ще як незмінна наставниця талановитої молоді є організатором обласного дитячого літературного конкурсу «Диво калинове» та упорядником і оформлювачем в окреме видання творів юних дарувань. Письменники Сумщини завдячують товаришці по перу й виходом у світ кількох літературних альманахів.
Саме Роменщина, багата своєю історією й традиціями, що беруть свій початок у сивій давнині, подарувала світові цю непересічну особистість. Тож не випадково, залюблена у свій край поетеса, як справжня його дочка, взяла собі псевдонім Ромен. На святі Людмила Валентинівна натхненно виконала власну пісню, присвячену рідному місту.
Яскраві, неповторні вірші – віддзеркалення тендітно-ніжної душі й водночас сильного характеру Людмили Ромен – закарбувалися на сторінках вісімнадцяти новаторських збірок. Кожна з них – відкриття в царині поезії. Так, її тавтограми склали «свіженьку» (2023р.) збірку «Образи, обрАзи, образИ», де кожне слово вірша починається однією й тією ж літерою. І ронделям авторка присвятила теж цілу збірку «Живиця». Як пояснює сама пані Людмила, коло ронделів складається із 13 віршів, як і рядків, і чотирнадцятий – заключний, об’єднує рядками 13-ий і перший вірш. Другий рядок вірша стає першим наступного. А в заключному (14-му) – другий рядок є першим рядком першого, початкового ронделя. Так коло замикається. Творчий неспокій настільки захопив Людмилу Ромен, що вона натхненно дала життя роменлетам (тріолетам) – восьмивіршам за схемою римування на дві рими: абааабаб. Причому перший рядок повторюється тричі: такий неординарний підхід до творчості вражає не лише читачів, а й тих, хто добре розуміється на віршотворенні, та засвідчує майстерність автора й невичерпні можливості рідної мови.
Так, пані Людмила – берегиня й палка захисниця українського слова ще з тих часів, коли в незалежній Україні почав активно зароджуватися просвітницький рух. Більше тридцяти років тому вона стала родоначальницею і натхненницею створення на Сумщині ОТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Сама удосконалює знання, повертаючи з небуття наші давно забуті слова, навертає інших любити й поважати рідну мову. Тож не випадково для назви свого творчого ювілейного вечора поетка взяла рядки, що є символом її віри й переконань: «Стережу себе, свою совість – служити Слову!»
Неймовірно цікавим був цей вечір-побачення поетеси та її друзів – шанувальників і поціновувачів неординарного таланту Людмили Ромен, закоханої в українське слово, мову, пісню – духовну та ментальну скарбницю рідної землі. Присутні дякували ювілярці за натхненну працю й зичили нових поезій під мирним небом України.
– Ніколи так ще не хотілося жити, творити, і радувати собою Світ! – звернулася до друзів Людмила Валентинівна. – То ж і наважилась у цей непростий для всіх нас час на зустріч, щоби ще раз засвідчити, що жила і живу, творила і творитиму, щоб прославляти свій рід і давньоукраїнські традиції, мову й Вітчизну!
Відкинемо ворога, вірте, встоїм!
Відродимось волею весен.
Вербового віття вломім,
Великднем Вкраїна воскресне!
м. Суми