Ромен | Людмила Ромен

Від гострого слова…

Від гострого слова як хрусне душа! – закровить. Минулася музика… (щастя?). Скотилася в Наву*. Аж сад закипів… зашумів у високих

І сльоза на щоці У ясного Ярила! М. Петренко У молитві складаю лиш крила, Промінь слова з душі – проріза,

Слова Олександра Олеся Музика Людмили Гудкової-Ромен Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв,

Слова О. Олеся, музика Людмили Гудкової-Ромен Ой чого ти, тополенько, не цвітеш, Чом пожовклу головоньку хилиш-гнеш? Чом з вітрами-парубками не

Цвіте ясмин, бабусин ясмин! І серце – як квітник любові в світі. Краса ця дотиком її зігріта, Вдихай це пахілля

«А що як я останній українець?» В. Осипчук А що як ми – останні українці? А що як України вже