Чужі приходять в час твоїх щедрот, а я прийшла у час твойого смутку. Л. Костенко Я ще приходжу до антонівки
Мітка: Ромен-цвіт
Весняний експромт
ВЕСНА, ВЕСНЯНОЧКО, ВЕСНЯНКО! ВЕСНИНОЧКО-ГАЇВОЧКО! Що ти нам принЕсла? – Принесла душі пробудження і тепла, очам – Світлої радості, а серцю
Серенада
(За Бортнянським) Та літа мить стекла. Засохли поцілунки. Звучання струн… Острунь мене! У ніч, збіжім! Твоє ім’я – трави розгублене
Достигла на калинові слова
Калини кущ стоїть в такім цвіту! Той цвіт – жаги й любові голос весен. Спивай годину щастя золоту, Впади дощем
Любов в нашім віці
Любов в нашім віці – як сива кульбавка, Дарує достиглу любов і тепло, Коли вже душа гарячіша за плоть. Любов
Гаснуть лип лампади…
18. Гаснуть лип лампади у туманах сивих Дощ чаклує: ось і трунок – келих снів. Долюби! Схмелій від солоду вишнівок,