Сонце вечірнє відднювало, відцілувало, відпестило пелюстки вуст. Сутінки притлумлюють шум вулиць, розмивають обриси будинків, риси чужих облич, смак поглядів. Червоним
Мітка: пам’ять
Шибка снів
Тінь голосу ще стука в шибку снів… Сполохана, уповні зойку й туску, Прибилась по якімсь тунелю вузькім Й зависла, наче
Полудневе
Полотнище поля поросло пшеницею, позолотилося. Переливає пісню перепілочка, примхливо примружується павучок. павутинки притрусилися пилком, полохливий промінчик піймав Польовик – приколисує,
Не рубай черемху!
Не рубай черемху – в ній цвіте кохання, Хоч зазнало щастя наше невінчання. Не гостри сокиру, гілочки всі терпнуть, Упадуть
Перша афіша
Це перша АФІША в моєму творчому житті. Перший публічний виступ як композитора власних фортепіанних творів! Я тоді виконувала «Патетичну поему»
Квітуй, Україно, соборами душ!
Ім’я Йосипа Михайловича Дудки – українського поета, палкого патріота України, Вчителя з великої літери знане не лише на Роменщині, а