Калина – красуня-дівчина, козацького коріння: кармазинова корсетка, колоритна квітаста крайка, красні коралі, колти кільчасті, коло криниці комонника-козаченька колобродить, кладе кетяги
Мітка: пам’ять
У саду калина – мов капличка
У гаю калина – мов капличка… М. Петренко. У саду калина – мов капличка, – Червоніє рясно в осені моїй.
Пам’яті Василя Стуса
О земле втрачена, явися Бодай у зболеному сні, І лазурово простелися, І душу порятуй мені. Василь Стус Вінок волошково-сонячний впав
З Колядою вас, мої хороші друзі, мої українці!
Коляда прийшла! Народила Нове Світло-Слово-Сонечко – сина Сварожого – ДажьБога! Колядуємо українськими колядками, що співаються на честь Коляди та господарів!
У свічаді моїм лиш одненька свіча
У свічаді моїм лиш одненька свіча, Вогник блимає, сяє, торка за плече. Спогад рветься, болить… і сльозам гаряче. У свічаді
На покуті душі…
На покуті мигає спогадів лампадка… Маленький павучок приповз. Погрітись, мо’?.. Ліг тихий вечір. Наче чуюся в порядку, Та чом шкребеться