Першого вересня мала неабияке задоволення – побувала на презентації книги оригінальних тавтограм «ОБрази, обРАзи, обраЗИ» Людмили Ромен у Роменській бібліотеці
Мітка: народ України
Мак пала на шевроні
Напнув павучок павутинку – як п’яльця: Бери промінь Сонця і долю гаптуй! Я вишию бджілку, крилом золоту, Ось крапелька меду
Я – не самотня…
… ми ж не самотні: адже я і ти – нас двоє, Місяцю. В. Коломієць. Я притулюся до плеча верби
Хлібне поле й я
Диптих 1. Межи пшеничного колосся забрела на мить: У лоні я ношу чи донечку, чи сина? Животик слуха, тулиться волошка
Намалюй мене, осене, цвітом
Не малюй мене, осене, сріблом – Хай не важать літа Терези: Нам було і багато, і бідно, Причащалося нам від
Калиновий фреш
Фреш калиновий дня. Дух осені трива. Пишу цей вірш, немов молюся стиха. Шелесне вітер листям, здійме вихор… У вікна світять